Українські вечорниці

Українські вечорниці

(Куток зали відгороджений ширмою. На ширмі (від   підлоги   до   стелі)   намальована   піч. Стіл уставлений  глечиками,   келихами,   на  тарілці  — паляниця, макітра з варениками.   Біля  бокових  стін зали — лави (для гостей).

Виходить   ведуча   (дорослий)   в   українському вбранні, на голові зав 'язана яскрава хустка).

Ведуча (до глядача)

.Я, вибачте, хвилююсь трохи. (Усміхається).

Моє ім'я просте — Солоха.

Я господиня цієї хати,

Бажаю всіх вас привітати

Зі святом веселим

В гостинній нашій оселі. (Звучить   спокійна   музика.    Виходять   «гості» (діти-учасники вечорниць) і сідають на лаву).

 Солоха.

Зібрались ми на вечорниці.

Назвемо їх «жартівниці».

Будем разом розважатись,

Ще й вечерею пригощатись.

За нашим звичаєм — це, як годиться,

Завжди вареники на вечорниці. (Показує на макітру. Усміхається).

Стіл накритий рушниками.

Ось і миска з пампушками.

Є й засмачна паляниця!

Нумо ж, будем веселиться!

Зручніше сідайте

Та пісню заспівайте.

Пісня «Черевички»

Гоп-гоп, чики-чики!

Є нові в нас черевики.

Ми прийшли у них на свято,

Танцюватимем завзято,

Туп-туп каблучками!

Розведем в боки руками.

Сплеснем, вихром закружляєм,

Черевики нові маєм.

Ой, які ж гарненькі!

Наче маки, червоненькі,

Ще й риплять, як зробиш крок,

Так і просяться в танок.

Солоха.

А тепер завзято виходьте танцювати.

Пісня-танок «Веселі черевички»

(На музичний вступ гості (діти, що сидять на лавах) виходять і вільно розташовуються обличчям до глядачів. Руки — в боки).

Танцюристи-черевики

Самі чують, де музики,

Самі в коло ідуть,

Наші ніжки несуть.

(Почергово    виставляють    ноги     на    каблук, пружинячи в колінах — показують черевички).

Музичний   вступ. Чвертним   кроком   один   за одним рухаються, утворюючи коло.

Черевички-танцюристи,

Чи дасте мені присісти?

Через вас, через вас

Я танцюю увесь час! (На підскоку «викидають» ніжки уперед. Руки — в боки.

Далі довільний танок. Після таночку всі сідають на лави. Раптом з-за печі виходить Гриць (дитина). Він    повільно   розглядає   усіх,    позіхає.    Потім промовляє).

 Гриць.

Оце треба було так горлати?

Не дали мені й поспати.

На печі так зручно лежати,

Що не хочеться й вставати.

(До Солохи).

Що тут відбувається?

Солоха.

А у нас вечорниці!

Грицю, а як тобі спалося?

Який ти бачив сон?

(Гриць довго щось намагався пригадати).

Гриць.

Та хіба ж там в темряві щось побачиш?

Солоха (сміється).

Всі знають, що ти ледачий.

Ти не змінився, Гриць, я бачу.

Отож, серденько моє,

І пісня-жарт про тебе є.

  Гриць. Яка пісня?

Солоха   (звертається   до   глядачів). 

 А   давайте нагадаємо цю пісню.

Пісня «Грицю-Грицю»

Дівчатка. Грицю, Грицю, до роботи.

Хлопчики. В Гриця порвані чоботи.

Дівчатка. Грицю, Грицю, до телят.

Хлопчики. В Гриця ніженьки болять.

(Гриць в цей час сміється).

Дівчатка.Грицю, Грицю, іди їсти... (Усі замовкли).

  Гриць (сміється).

  Зачекайте! Де тут сісти? (Усі сміються).

Солоха.

Грицю, ти нас дуже всіх здивуєш,

Якщо зараз затанцюєш.

Гриць.

А чому б не танцювати?

Вечорниці — гарне свято. (Бере бубон).

  В бубон буду бить гучніше,

  Щоб танок був веселіше.

(Виконується «Танок Гриця з бубном»).

Солоха (до Гриця).

Я гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, тож залишайся з нами. (Чути якийсь шурхіт).

  Солоха (таємничим голосом).

Здається, за піччю хтось ховається...

Налякати нас намагається. (З-за печі висувається якась страшна голова (маска). Ховається і знову висувається. Спочатку всі були здивовані, а коли знову показалося страшне, то перелякані почали ховатися: хто під стіл, хто — під лаву... Пауза).

(З-за печі на мітлі скаче Баба Яга (дорослий) під музичний супровід «Баба Яга»).

Пісня Бабусі Ягусі

Десь тут голоси лунають,

Дуже весело співають.

А мене, Бабцю Ягусю,

Запросить не бажають. (Оглядається навкруги).

Приспів:

Не бажають стареньку запросити,

Не бажають смачненьким пригостити.

(Усі потроху вилазять і дивляться на Бабу Ягу).

Хоч на вигляд я старенька,

А в душі я — молоденька.

Я весела, я моторна,

Бабця спритна і проворна.

(Підстрибує на мітлі).

Приспів:

Хто ж захоче Ягусю запросити?

Вареничком смачненьким пригостити?

Солоха (взявши руки в боки).

Ну і ну! Звідки ти з'явилась І як тут опинилась?

Баба Яга.

А ви хіба не знаєте?

Ви ж казки читаєте!

Солоха.

Та знаємо: що в ступі літаєш

І мітлу велику маєш...

Димарем можеш скористатися

1 в приміщення дістатися.

(Баба Яга киває головою).

Ти хочеш залишитись у нас на вечорницях?

Баба Яга (підстрибує на мітлі). Хочу!!! Дуже хочу!!!

Солоха.

А якщо ти така спритна, то пограй з нами в гру.       

(Виконується «Гра з Бабою Ягою» під музичний супровід. Після гри Баба Яга, спираючись на мітлу, щось бормоче).

Солоха.   Бабусю Ягусю! Що ти бормочеш?

Баба Яга.

Ось я мітлою постукаю, погрюкаю,

Ще й ногами потім потупаю.

Буде грім у небесах!

Будуть тут чудеса!

 (За дверима чути гуркіт. Хтось голосно вигукує «Ого-го-го-ооо!»).

Солоха. Ой, лишенько! Ховайтесь.

Баба Яга.

Та чого лякатися?

А тим більш — ховатися?

То ж мій кум — Лісовичок,

Жартівливий старичок.

А з ним — мої вихованці —

Улюблені обірванці,

Мої пустунчики-веселунчики!

(До зали заходять Лісовичок  (дитина)  і кілька кумедних персонажів з розмальованими обличчями і в незвичайному   одязі.   Зачіски   у   них   кумедні.   Це «пустунчики-веселунчики»).

Лісовичок.

Хо! Як гарно тут у вас!

На такому святі я в перший раз!

Солоха.

Тут пісні, таночки, сміх...

Всього вистачить на всіх.

Ви нас трохи налякали.

На вас ми зовсім не чекали.

Ми здивовані вашою появою.

Вона не є для нас цікавою! (Сердито тупнула ногою).

Баба Яга (до Лісовичка).

Ану, куме, йди сюди!

Ти ж мене не підведи.

Доведи, що не треба лякатися!

Покажи, як треба розважатися..

(Під   веселу   музику   у   магнітофонному   запису персонажі виконують рухи сучасних танців: твіст, брейк тощо.

Солоха   і   Гриць   підходять   до   персонажів   з гостинцями).

Солоха.

Баба Яга.

Я дарунки забираю,

А тебе за це на мітлі покатаю.

(Солоха з Бабою Ягою скачуть на мітлі).

 Солоха.

Досить! Бувайте!

Більш нікого не лякайте. (Сміється).

(Персонажі виходять).

Солоха.

Свято трохи зіпсували,

Але все ж порозважали. (Чути далеко гучні кроки. Кукурікання).

Солоха.

        Що таке? Що знов за диво?

Хтось крокує так сміливо?!

(Звучить   вступ   до   пісні   «Два дружки-півнички».   

Виходять    два Півничка і Котик. Діти, що в залі, співають пісню).

На стежки два дружки

Півники ступають,

На зорі у дворі

Ранок починають. (Ходять, високо піднімаючи коліна).

Приспів:

А пухнастий Кіт-воркіт

Муркотить-співає.

Шле їм лапкою привіт,

Хвостиком махає. (Імітують рухи).

Два дружечки Півнички

Крилами махають,

І свої гребінці

Вгору піднімають. (Імітують рухи).

Приспів.

Солоха.

Як мушкетери, ці Півники — сміливі!

Але здається, що трохи драчливі?!

Гребінці попіднімали,

Крилами вже замахали. (До півників).

Бачить вашу бійку — не бажаємо!

Півні. Ми трохи вас порозважаємо. (Виконують танок «Півники-бешкетники»).

Солоха.

Грайливі і бешкетні

Ці Півники кумедні! (До Півників).

Ось вам просо! Ось — пиріг!

   А ви йдіть гуляйте за поріг.

(Півні пішли.  Котик, який залишився, ходить на м 'яких лапках і озирається).

Котик.

Вам тут добре!

Ви тут співали й танцювали,

А мені в коморі миші заважали.

(В цей час вибігають четверо Мишенят).

Ось вони вже тут з'явилися!

З'явилися — не забарилися!

(Мишенята   метушаться,   доку­чають  Коту,  який від них відбивається   —   під музичний  супровід «Мишки»

Котик.

Які ж ви нестерпні!

Зв'язався з вами я дарма.

Ідіть геть, противні!

Сили в мене вже нема.

(Миші чіпляють Кота).

Доки будете докучати?! Доки?!

Дайте вже, нахаби, мені спокій!!

Не бажаю з вами ні миритися, ні гратися!

Навіть не бажаю з вами зовсім знатися!!

(Кіт падає на спину і відбивається).

Йдіть від мене геть, докучливі Миші,

Я бажаю жити спокійно в тиші.

(Миші тягнуть Кота за чотири лапи).

... Не треба так робити!

Давайте будемо дружити... (Усі сміються).

 Солоха.

Насмішили нас і Кіт, і Мишенята.

Ну, а вечорниці — це веселе святото

 Хто з вас знає і може прочитати

віршики-смішинки?               

(Виходять двоє дітей: дівчинка і хлопчик.   Розповідають   вірш-смішинку  «Вовки»).

Дівчинка.

Чого ти так збілів?                   

Що з тобою сталось?

Хлопчик.

Та за мною через став        

Аж сто вовків гналось!

—Бог з тобою! Сто вовків! Та село б почуло...

—Та воно так і не сто, А п'ятдесят було!

—Та й п'ятдесят диво в нас... Де б їх стільки взялось?

—Ну, ти права, нехай так, Але десять гналось.

—Та і десять не було! Знать, один усього?!

—А як один? Аби вовк!Страшно і одного!..

—   А може, то і не вовк? ...

— ..А що ж то ходило? Таке сиве та мале,

      А хвостик як шило. (Усі сміються).

 Солоха.

Чули? То ж було мишеня.

А хто ще знає смішинки? (Виходить Гриць).

Гриць. Я вам краще про себе розкажу:

От я вчора виступав!

Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху,

Я горлав щодуху!

«До-ре-мі-фа-соль-ля-сі»,

Голос мій почули всі!

А кінчив — що сталось!

З місця всі зірвались!

... Сцену ледь не рознесли...

А мене схопили —

Аж на вулицю несли!

... А вже там побили.  

***

—Миколо, чому ти два дні не приходив до школи?

—Та я позавчора йшов через річку,
Крізь лід проваливсь у холодну водичку.
Весь день після того лежав і хворів,
А мама аж двох привела лікарів.

—То ж позавчора було. А де ти був учора¹

—А вчора якраз біля вашого двору,
У школу йдучи, я з лікарем зустрівся.

Ну, думаю, вчитель наш теж провалився.

* * *

—А якщо ти йдеш по вулиці й бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що думаєш про господаря?

—Чи він має собаку.

* * *

Сторож упіймав хлопчика, який крав яблука

— Негіднику!—кричить сторож,— я тебе зараз навчу, як красти!

—Навчіть, а то мене вже втретє ловлять.

* * *

—Швидше збирайся, а то запізнишся до школи

—Нічого, школа відчинена цілий день!

* * *

Зачинені двері, надворі дуже холодно.

—  Хіба   надворі   потеплішає,   якщо  я   зачиню двері?

* * *

Кум до кума:

— Кум, ми з тобою йшли?

— Йшли.

— Кожух знайшли?

— Знайшли.

— Я тобі кожух давав?

— Давав.

— Ти кожух взяв?

— Взяв.

— А де ж він?

— Та що?

— Та кожух.

— Та який?

— А ми з тобою йшли?..

***

Їхав я конячкою на базар. А вона ж, поганенька, їхала-їхала... та й стала.

Так я сам запрігся, а її прив'язав до воза та й кажу:

— Не хотіла їхати, то йди пішки!

***

(Ще двоє хлопців).

— Питає вчитель:

— Скільки буде два і два?

— Три, пане вчителю.

— Як-то три?

— Ну, три з половиною.

— Як я бачу, то ти цілком дурень.

— Ну, чотири.

— То чому ти відразу не сказав?

— А хіба можна відразу дати чотири, не поторгувавшись?

***

(Двоє дівчат).

— Ой, кумо, зима люта буде.

— Невже?

— Страшенні морози будуть!

— Та ну!

— Так буде холодно, що аж ну!

— А ти звідки знаєш?

— Бо у мене ж кожуха нема!

Інсценівки

Хлопчик. Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

Мати. Ой, Боже мій! Чи ж ти її витяг?

Хлопчик. Еге, буду я витягувать! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і кинув

у діжку, щоб він мишу з'їв.

* * *

Хлопчик. Куди це ти, Іване, так поспішаєш?

Хлопчик.   Додому.   Лягатиму   спати,   бо   завтра треба рано вставати.

Хлопчик. Чого ж бо це?

Хлопчик. А снідати.

Солоха. Давайте згадаємо веселу пісеньку. (Співають пісню «Хвастунець», можна виконати в ролях).

Вова хвастав, хоч ніхто не вірив:

«Не боюся я ніяких звірів!

Є у мене і відвага, й сила!

Я здолаю навіть крокодила».

В поле вийшов погуляти Вова,

А навпроти йде руда корова.

Вова ойкнув і побіг до мами,

Як побачив диво із рогами.

Мама Вові сльози витирає,

Утішає, а сама зітхає.

Сумно мамі, коли син лякливий,

Ще й на диво отакий хвастливий!

 (Солоха виходить на музичний вступ. Співає).

Пісня Солохи

Наше свято «Вечорниці»

Відбулось, як жартівниці.

алюбки пошуткували,

Поспівали і пограли.

Приспів:

Гоп! Гоп! Веселе свято!

Ще й вареників багато.

«Вечорниці» ж бо такі —

І веселі, й гомінкі!

          Дещо ми тут пригадали

І в «смішинках» побували.

Побажаємо малятам:

«Хай весь рік це буде свято!».

Приспів (співають всі):

Гоп! Гоп! Веселе свято!

Ще й вареників багато.

«Вечорниці» ж бо такі -

І веселі, й гомінкі!

Солоха.

А в кінці свята — на останнє —

З'їмо вареники в сметані. (Сміється).

Гриць.

Я можу обідати і вранці, і вдень, і ввечері! (Закриває завісу). Бувайте!