Доповідь на тему:"Випускник початкової школи - громадянин України"

В контексті нових викликів, що постали перед Україною, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотичне виховання − процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливуна свідомість, поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини засобами виховання високих  громадянських , моральних,  психологічних, професійних, фізичних якостей,

необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвиткусуспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовідданобудувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу; забезпечувати їїнаціональну безпеку; знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх; сприяти єднанню українського  народу,  громадянському миру  і злагоді в суспільстві.

Саме тому зусилля педагогів сучасної школи повинні бути спрямовані на утвердження в Україні патріотизму,посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності довиконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави,успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуттясоціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система патріотичного і громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті особистісні якості, а також знання, вміння і навички у початковій школі значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.

У педагогічній концепції «Патріотичне виховання учнів» зазначається, що одним із покликань української національної системи освіти та виховання є завдання пробуджувати і виховувати в кожної дитини патріотичні якості, цінності:

-​ любов до батька і матері, родичів, своїх предків, рідної природи, землі;

-​ любов до рідної мови, культури, народу, пошану до його історичного минулого, національних традицій, звичаїв;

-​ глибоке усвідомлення своєї національної приналежності, відчуття єдності з представниками своєї нації;

-​ турботу про добре ім’я - своє і своїх друзів та краян, збереження своєї людської і національної гідності, честі;

-​ активну діяльність з метою розвитку рідної культури, мистецтва, науки, демократії, державотворчих процесів;

-​ боротьбу за підвищення духовності і добробуту всіх українців, представників національних меншин України;

-​ синівську любов до України – Батьківщини, готовність захищати від ворогів рідну землю, здатність на подвижництво, героїчні справи в ім’я свободи і незалежності України;

-​ готовність боротися з неправдою, злом, потворністю в будь-яких формах, спростовувати антиукраїнські, антинаукові версії, ідеї, шкідливі і ворожі для нашого народу, Батьківщини.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини,дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи,вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

Ефективність патріотичного  виховання  значною  мірою  залежить  від  спрямованості  навчально-виховногопроцесу, методів та форм його організації.

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

– інформаційно-масові (дискусії, вікторини, подорожі до джерел рідної культури);

– діяльнісно-практичні (екскурсії, свята, театр- експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

– інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, гуртки);

– діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

– індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);

– наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичністенди тощо).

Пріоритетну роль у роботі з учнями доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується надемократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До такихметодів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри,соціограму, інтелектуальніаукціони, ігри-драматизації,  створення проблемних ситуацій та ситуацій  успіху,  аналіз  конфліктів  та моделейстилів  поведінки.

Необхідною умовою підвищення ефективності патріотичного виховання учнів є залучення їх до підготовкита проведення позакласних виховних заходів, спрямованих на формування патріотичних якостей, самоосвіту, самовиховання.

Важливе місце у патріотичному  вихованні займає  участь учнів  у масових заходах  патріотичного змісту. Найбільш поширені масові заходи щодо патріотичного  виховання учнів – це відзначення державних тарелігійних свят, знаменних подій у житті школи, міста, тижнів з різних  навчальних  предметів,  зустрічей  звидатними людьми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок, участь школярів в організаціїзагальнодержавних свят – Дня  Незалежності,  Дня знань,  Дня захисника  Вітчизни,  Свята Перемоги тощо.

Патріотичне виховання учнів початкової школи має інтегруватися зі змістом усіх освітніх ліній Навчальних програм початкової загальної освіти.

Основні напрями роботи з виховання патріотизму в 1 класі:

·         запрошувати видатних особистостей рідного краю у школу для спілкування з дітьми;

·         розв’язувати морально-етичні ситуації (дружби, товаришування).

·         залучати дітей до народознавства – вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник) тощо;

·         ознайомлення учнів з природою рідного краю. Акцент необхідно робити на красі, розмаїтті, багатстві й особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього.

Основні напрями роботи з виховання патріотизму в 2 класі:

·         ознайомлювати з літературними та художніми творами, що відображають різноманітність і красу природи України;

·         формування знань назв рідного міста або села, вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, уявлень про її визначні місця;

·         ознайомлювати з державною символікою України (прапор, герб, гімн), їх значенням і сутністю;

·         знайомство з людьми, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів);

·         залучати дітей до підготовки та відзначення свят народного календаря, пробуджувати в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни;

·         проведення спільних з батьками заходів (проектна діяльність, свята, розваги, виставки, конкурси): «Козацькі розваги». «Ігри патріотів», «Українські страви», «Намалюй Україну» тощо;

·         виховувати любов до Батьківщини, гордість за свою країну в поєднанні з формуванням доброзичливого, толерантного ставлення до культури інших народів, до кожної людини окремо, незалежно від кольору шкіри та віросповідання;

Основні напрями роботи з виховання патріотизму в 3 класі:

·         формувати здатність пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села;

·         виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу;

·         формування в дітей етики міжнаціонального спілкування, яка передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до людей різних національностей, що живуть в Україні, інтерес до їхнього буття, культури, традицій і звичаїв;

Основні напрями роботи з виховання патріотизму в 4 класі:

·         проведення уроки пам’яті: «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»; години спілкування: «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»;

·         залучати дитячів і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

·         налагоджувати співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

Під час таких заходів з патріотичного виховання школярі набувають навичок особистої поведінки, культури,мови, спілкування.У них формуються патріотичні почуття такі як любов, повага, ініціатива, доброта,толерантність, турботливість, сміливість, чесність, справедливість, відповідальність, гідність, довіра тощо.

Через патріотичні почуття виявляється емоційне ставлення молодшого школяра до самого себе, донавколишнього світу, до людей, до Батьківщини, до національних цінностей. Вони пов’язані з розвитком чітких і зрозумілих  уявлень про  етичні категорії;  з формуванням емоційної чутливості,  здатності співпереживати  події, реагувати на життєві ситуації, життя та проблеми людей. Це має важливе значення дляформування розвиненої особистості,  справжнього громадянина, патріота своєї держави.